Всім привіт - з вами Юля на Ютуб-каналі THEWATCH! Дякую за покращення ситуації з вподобайками до останнього відео - на момент зйомки було 236 штук, тож виходить ми вже точно зможемо закинути на збір на Збройні Сили України як мінімум 2360 грн. Але сподіваюсь, що на день випуску цього відео, коли ми фіксуємо кількість вподобаєк і робимо переказ коштів, буде ще більше. Давайте продовжувати цю ініціативу!
Окрім цього настав час для нового великого збору - цього разу ми приєднуємось до величезного збору наших друзів з Інтернаціонального легіону допомоги. Вони збирають 5 мільйонів гривень на закупку 5000 турнікетів для 20 підрозділів і самі доставлять їх на фронт. Наш збір буде допоміжним, ціль 100 000 - не така амбітна, проте сподіваємось її закрити.
Ми дуже хочемо підтримати роботу Олексія Масло, засновника фонду, який майже 3 роки допомагає військовим та цивільним. Під час обстрілу Харкова 22 червня Олексій з командою врятував життя пораненої жінки завдяки своїм знанням такмеду та наявності турнікета. Мені навіть не потрібно вигадувати якісь високопарні порівняння - турнікети по факту рятують життя військових та цивільних. Тож маємо з вами зібрати наш внесок.
Ми звісно ж підготували для вас подарунок - механіку Seiko 5 Sports з функцією GMT з яскравим помаранчевим циферблатом.
З вас як завжди донат на суму 300 грн та більше. Кожні 300 грн. - це один шанс виграти у розіграші. Звісно ми будем вдячні донату на будь-яку суму, а також репостам та поширенням! Не забувайте залишати в коментарі до платежу ваш нік чи ім’я з прізвищем, щоб ми могли вас ідентифікувати після того, як зробимо розіграш.
Збір триватиме поки не зберемо потрібну суму, тож дат у розіграші анонсуємо додатково в Інстаграмі та Телеграм-каналі.
Ну а тепер до випуску. На нашому каналі є відео на різні теми - історія tool watch, огляди брендів та колекцій, добірки та й таке інше. Короче, певний контент є. Але загалом він все ж таки передбачає, що всі наші підписники досвідчені годинникові ентузіасти.
Проте що, якщо ви тільки хочете зазирнути в цей світ? Наприклад, ви відкриваєте офіційний сайт виробника, обираєте годинник, який вам сподобався, і починаєте читати специфікацію. Певні речі очевидно зрозумілі - габарити, запас ходу, матеріали (хоча і в них є певна різниця та специфіка). А як щодо частоти напівколивань? На що і навіщо вказують кількість каменів в механізмі? Що означає водозахист 30 метрів? Такі питання вже потрібно погуглити - це нескладно, але як на мене складніше знайти авторитетне джерело, якому ви зможете довіряти. Ну і де буде зрозуміло, що до чого.
Сьогодні я пропоную пройтись декількома моментами в специфікації годинників - можливо, щось для вас буде новим та цікавим.
Пропоную почати з механізму - все-таки саме він забезпечує роботу годинника, тож чому б і ні. Одразу попереджаю, що я не майстер і не буду занадто глибоко занурюватись в технічні нюанси - ми ж говоримо про середньостатичну специфікацію, яку надає бренд на свій годинник. І зазвичай в графі механізм ми бачимо частоту напівколивань, кількість каменів та запас ходу.
Із запасом ходу все більш-менш зрозуміло - є кількість годин, передбачених для певного калібру, протягом яких ваш годинник працюватиме без зупинок. Складно сказати, який показник зараз можна вважати середньостатистичним. Мабуть, це приблизно діапазон від 38 до 41 години. Проте ті ж бренди Swatch Group можуть запропонувати 80 годин ходу в більшості своїх годинників - Tissot, Certina, Mido, Hamilton, Longines, Omega тощо. Вони переробили калібр ETA 2824 і зменшили частоту з 4 Гц на 3 Гц, щоб збільшити запас ходу до 80 годин.
Це дуже й дуже непогана пропозиція - ви знімаєте годинник в п’ятницю після роботи, на вихідних хизуєтесь джишоком чи не дай Боже взагалі голим зап’ястям, а в понеділок готові повернутись в робочий стрій, і годинник ваш з п’ятниці ще й і не зупинявся.
Проте знову ж таки, для багатьох запас ходу 41 година є абсолютно прийнятним і підзавод годинника стає таким собі ритуалом, тому це суб’єктивно. Однак створення калібру Powermatic 80 прискорило роботу інших брендів в цьому напрямку, тож ми бачимо нарощування калібрів 6R в асортименті Seiko, які мають вищий запас ходу, ніж 4R. Або презентацію нових калібрів - наприклад, мануфактурного Oris Caliber 400 із запасом ходу 120 годин чи використання механізмів фабрики La Jouis Perret із запасом ходу 68 годин.
Окей, а я як щодо каменів в механізмі? Якщо дивитись англомовні джерела, то там взагалі вони вказуються як jewels, тобто коштовності. За легендою, напис jewels залишав на платі відомий британський годинникар Джордж Грем, який першим почав експериментувати з натуральними рубінами для механізмів годинника.
Це звісно не діаманти, але насправді вони є доволі важливим компонентом механічного калібру.
Камені в годиннику функціонують як підшипники для зубчастої передачі. Усі колеса мають загартовані, поліровані сталеві опори, і ці опори знаходяться у підшипниках, зроблених із синтетичного рубіна, з просвердленими в них отворами, у які підходять опори. Сенс в тому, щоб передавати енергію від пружини до балансу з якомога меншими втратами на тертя, а сталевий шарнір у підшипнику з каменями, за умови правильного змащення, майже не має тертя. Тобто камені потрібні для зменшення тертя, що очевидно збільшує зносостійкість деталей та забезпечує довшу роботу годинника.
На початку 20-го сторіччя була започаткована технологія виробництва синтетичних рубінів, тож саме їх ви зможете побачити, якщо раптом вирішите розкрутити механізм свого годинника. Але я вам це дуже не рекомендую.
Базова необхідна кількість каменів - це 17 штук, в кожного з них є своє призначення. В сучасних годинниках ми зазвичай бачимо діапазон 21-24 каменя, який збільшується разом з додаванням нових функцій. До речі в ручному механізмі Hamilton H-50, який встановлюють в 38 мм Khaki Field як раз 17 каменів - більше непотрібно, бо нема автопідзаводу.
Проте в 1960-их була дуже розповсюджена думка про те, що більша кількість каменів означає вищу якість. Це було своєрідним способом маніпуляції, яким вирішили скористуватись бренди, напихуючи каміння туди, де воно взагалі непотрібно. Однак це неподобство припинилось в 1974 році, коли Міжнародна організація зі стандартизації створила стандарт для функціональних каменях в годинниках - ISO 1112.
Камені є і в кварцових годинниках, проте кількість їх значно менша через досить просту архітектуру механізму.
А як щодо частоти напівколивань? Пружина разом із балансом забезпечують хід часу завдяки коливанням балансу. Тож частота напівколивань це параметр, який описує роботу колеса балансу.
Зазвичай її рахують або у напівколиваннях на годину або в Герцах – це кількість напівколивань на секунду. Найчастіше на офіційних сайтах або інструкціях до годинника її вказують у напівколиваннях на годину, проте ви легко можете перевести одну одиницю виміру в іншу. Якщо в специфікації ви бачите, що в годиннику встановлено механізм із частотою 3 Гц, а ви хочете дізнатися скільки воно буде у напівколиваннях, потрібно зробити наступне: помножити на 2 значення в Герцах і потім на 3600 (кількість секунд на годину). У результаті вийде 21600 пк/год.
У вінтажних кишенькових годинниках частота знаходилася в діапазоні від 14400 до 16200 - така балансова частота забезпечувала відносно стабільну роботу більшого механізму.
У 19 столітті частота підросла до 18000 напівколивань на годину і тривалий час 5 напівколивань на секунду залишалися стандартом.
З появою наручного годинника розмір корпусу різко зменшився, деталі стало набагато складніше виробляти, при цьому не втрачаючи якість, бо вони стали дрібнішими і делікатнішими.
З точністю справи були не дуже - у першому наручному годиннику вона була в рази нижчою, ніж у кишенькових. Проте годинникові інженери знайшли вихід із цієї ситуації: зробили пружину коротшою та збільшили частоту до 21600 напівколивань на годину.
Точність і стабільність самої системи пружина-баланс зросла, і здавалося б, намалювався зрозумілий взаємозв'язок між двома параметрами - чим вища частота напівколивань, тим стабільніша робота системи і вища точність годинника. Далі частота збільшилася до 28800, а 1970-х зросла до 36000 - годинник такої частоти представили Zenith та Seiko.
Тоді чому б не збільшувати частоту до нескінченності, тим самим створюючи екстраординарну точність і все більш плавний хід стрілки? Справа в тому, що такі високочастотні механізми повинні протистояти силі тертя, яка провокує більше зношування деталей і вимагає особливого змащення. Це означає коротші інтервали обслуговування та більше головного болю для годинникових брендів і споживачів. Або використання інноваційних матеріалів, які можуть собі дозволити великі бренди в сегменті преміум.
Годинники з ексклюзивними показниками частоти і точності звісно існують, але коштують досить дорого і доступними їх назвати не можна. Тому однією з найпоширеніших частот, на яких працюють механічні калібри годинника, залишаються 21600 і 28800 пк/год. Вони дозволяють дотримуватися балансу між адекватною ціною, достатньою точністю і довговічністю механізму. 
Увага на екран! Як по-вашому, яка частота напівколивань у цих двох годинниках? 28800 чи 21600? Обидва варіанти неправильні - тут 25200.
Окей, а про що кажуть показники водозахисту? 30, 50, 100, 1000?
Одним із найбільших заплутаних моментів в годинниковій спільноті є різниця між водостійкими та водонепроникними годинниками. Коли годинникарі вперше розробляли технологію водонепроникності, вони створювали її для конкретних моделей, зазвичай годинників для занурення. Сьогодні ця технологія набула набагато більшого поширення. По факту зараз дуже багато годинників мають високий ступінь водозахисту.
Водостійкий і водонепроникний годинник – це дві різні речі. І хоча в годинниковій індустрії використовують термін «водонепроникний», насправді жоден годинник не може бути повністю водонепроникним. Існують лише різні ступені водостійкості. Водостійкий годинник насправді має відносно низький ступінь водонепроникності - він може витримати дощ, але не занурення в басейн.
Старі вінтажні годинники можуть мати напис «водонепроникний». Однак в 1990 році стандарт ISO 22810:2010 заборонив використання слова «водонепроникний» для годинників. Це зробили для того, щоб пояснити, що жоден годинник не є справді «водонепроникним». При достатньому тиску в кожен годинник може потрапити вода.
Історично водонепроникність вимірювалася в метрах або футах як індикатор того, наскільки глибоко годинник може опуститися до того, як вода проникне всередину. В сучасних умовах годинникові бренди піддають свої годинники випробуванням під еквівалентним тиском у повітрі або у воді (залежно від рівня тиску та того, чи є вони сертифікованими дайверськими годинниками).
По суті, 10 м відстані під водою дорівнює одному бару, що приблизно дорівнює одній атмосфері, середньому атмосферному тиску на рівні моря. Таким чином, 100-метровий водозахист часто позначають як 10ATM і так далі.
В реальних умовах ви можете мати справу з різкою зміною тиску, температури, механічними напруженнями, що негативно впливає на водонепроникність. Проте загальні рекомендації, що можна робити в годинниках з певним показником водостійкості такі:
- 30 WR. Корпус витримає попадання бризок при митті рук, краплі дощу та короткий контакт з водою. Годинник не можна занурювати в воду, тримати під струменем з водопровідного крана, приймати в ньому душ.
- 50 WR. Годинник витримає короткочасне занурення в воду, але плавати НЕ рекомендується.
- 100 WR. Можна плавати та займатись водними видами спорту. Занурюватись НЕ МОЖНА.
- 200 WR. Можна плавати, займатись інтенсивними видами водного спорту та використовувати під час підводного плавання.
- Годинники з міткою Diver’s це вже повноцінний сертифікований дайверський годинник. Відмітку Diver’s можна отримати тільки, якщо годинник відповідає вимогам ISO 6425. Згідно зі стандартом ISO 6425 кожна модель проходить випробування на відповідну водостійкість, а не тільки одна з партії. Крім того, годинник повинен відповідати всім іншим вимогам дайверської моделі. Показник водозахисту зазвичай стартують від 200 метрів і вище.
300, 500, 1000 і так далі це все ж таки більш маркетингова штука, особливо якщо такі показники не підкріплені ані дайверською сертифікацією, ані наявністю гелієвого клапана. Плюс в повсякденному носінні навряд чи такі захмарні показники вам будуть потрібні.
Також не забувайте, що на герметичність годинника дуже впливає стан ущільнювачів, тож перед початком пляжного сезону варто перевірити їх, перш ніж пірнати у воду.
Сьогодні я не мала на меті розібрати абсолютно всі деталі і нюанси годинника, проте вирішила сконцентруватись на 3 аспектах, які важливі для розуміння його роботи. Та і насправді просто непогано розуміти, що означають певні показники в специфікації, яку надають бренди.
Мені, як людині, яка надає перевагу естетичним аспектам та сторітеллінгу було цікаво трошки попорпатись у нутрянці годинника. Це не означає, що при виборі наступного екземпляра в свою колекцію я буду керуватись показником частоти напівколивань чи кількістю каменів. Але добре розуміти, нащо воно взагалі потрібно. На цьому будемо з вами прощатись - але побачимось вже за тиждень.
Фанат годинників та автор блогу Юля
