Всім привіт - з вами Юля на Ютуб-каналі THEWATCH! На нашому каналі є багатенько відео - як огляди конкретних моделей чи колекцій, так і, наприклад, історія найбільш популярних інструментальних годинників - дайверських, авіаційних та мілітарі. Але якось так вийшло, що у нас немає жодного випуску, де ми розповідаємо про базові елементи годинника загалом. Все ж таки є багато людей, які тільки починають занурюватись у світ годинників. І хоча може здатись, що в годинниках нема нічого складного, насправді вистачає різних нюансів. Саме тому ми вирішили сьогодні виправити ситуацію і розібрати, з чого загалом-то складається годинник.
Почнемо з ключового елемента будь-якого годинника - його корпусу. Саме в ньому сховано циферблат - він, вважайте, визначає візуальну привабливість годинника, і механізм, який в принципі забезпечує його роботу.
Переважна більшість корпусів мають круглу форму, але існують і інші варіації - наприклад, квадратні чи прямокутні корпуси, їх часто асоціюють з дизайном епохи ар-деко. Ще один віднедавна популярний корпус «тонно» або бочкоподібний - таку форму ви могли бачити в Tissot PRX, Frederique Constant Highlife, Citizen Tsuyosa та інших брендах.
Корпуси годинників можуть виготовлятися з різноманітних матеріалів: найбільш поширеним матеріалом є нержавіюча сталь - гіпоалергенна, міцна і адекватна за ціною обробки. Зазвичай це сплав 316L, проте в деяких інших брендах може використовуватись 904L - там більше вміст вуглецю, і відповідно, вона має вищі характеристики міцності, але й складнішу обробку. Сталь 904L використовує Rolex та Ball.
Також досить популярним є титан - це чудовий матеріал для tool watch. Він має чудове співвідношення міцності до ваги, будучи на 45% легшим за нержавіючу сталь, але таким же міцним. Плюс він ще більш гіпоалергенний, ніж звичайна сталь.
Якщо ми беремо спортивні годинники, то тут можна знайти корпуси з полімеру, біосмоли, карбону. Також серед матеріалів годинників зустрічається кераміка (тут одним з чемпіонів по керамічних годинниках є RADO), бронза, рідше дорогоцінні метали типу золота, платини та їхніх сплавів.
Наручні годинники рідко виготовляються з чистого 24-каратного золота, оскільки воно занадто м'яке та легко пошкоджується. Найчастіше використовується 18-каратне золото (сплав, що містить 75% золота), хоча також зустрічаються 14- та 9-каратні сплави. Деякі годинникові бренди розробляють власні запатентовані золоті сплави з унікальними характеристиками, наприклад, Moonshine Gold від Omega або Everose Gold від Rolex.
Не менш важливим аспектом корпусу є його розмір. Зазвичай бренди вказують діаметр циферблата, але останнім часом додають і розмір від вушка до вушка (або lug to lug) - він більший, і все ж таки дає більш повну інформацію і можливість оцінити реальний розмір годинника на руці.
Ну і раз же ми згадали вушка, давайте розберемось і з ними. Це чотири виступи корпусу, які використовуються для кріплення ремінця або браслета. На початку 20 сторіччя, коли кишенькові годинники трансформувались в наручні, вушка просто припаювали до корпусу, зараз же це повноцінна частина корпусу. Ширина між вушками визначає, який розмір ремінця чи браслета підійде до годинника. Більшість годинників мають різьблення на внутрішніх сторонах вушок для встановлення пружинних стрижнів, але деякі годинники мають на вушках просвердлені отвори з боку в бік.
Наступний елемент - задня кришка, яка закриває зовнішній корпус годинника. Якщо ми говоримо про кварцовий годинник, тут 99% кришка буде закрита. Зазвичай, вона зроблена зі сталі чи титану і прикріплена до корпусу за допомогою гвинтів. У випадку з механікою, особливо якщо це класичний чи dress watch, де є механізм з декором, задня кришка, вірогідно, буде прозора. Оце прозоре віконце зазвичай зроблено з сапфірового або мінерального скла.
Далі маємо заводну головку – це щось накшталт гвинта збоку на корпусі, який використовується для встановлення часу та заводу механізму. Найчастіше заводна головка розташовується на 3 годині, хоча у Seiko, наприклад, є багато моделей, де вона зміщена до 4 години - таким чином вона не впирається в зап’ястя, коли ви згинаєте руку. Також зустрічаються годинники, в яких заводна головка взагалі знаходиться на лівій частині корпусу.
Для того, щоб керувати заводною головкою, її потрібно ніби витягнути назовні - вона може мати декілька положень, за допомогою яких можна налаштовувати різні функції. Дуже часто зустрічається, наприклад, налаштування дати в першому положенні, а в другому коригування часу. В дайверських моделях чи просто годинниках з високим водозахистом (зазвичай від 100 метрів) заводна головка може загвинчуватись - це як раз необхідно для збереження герметичності. І щоб почати роботу, потрібно спочатку її відкрутити.
Для додаткового захисту, наприклад, від ударів, заводна головка може бути охоплена спеціальними виступами - таке можна побачити в дайверських моделях Certina, Seiko, Longines, Citizen.
Далі маємо циферблат - той самий елемент, завдяки якому ви в принципі знаєте, котра зараз година. Циферблати зі стрілками називають аналоговими, з електронним дисплеєм - цифровими. Зазвичай циферблати виготовляються з латуні, але зараз зустрічаються і більш екзотичні матеріали, наприклад, напівдорогоцінні камені - агат, малахіт, тигрове око і так далі. При чому їх можна зустріти як в брендах високої цінової категорії, так і в більш доступних, наприклад Formex чи навіть Timex.
Тренд останніх років - метеоритні циферблати. Метеоритний циферблат складається із заліза та нікелю та демонструє результат унікальної кристалізації всередині матеріалу. Жоден метеорит не виглядає так, як інший. Всі вони відрізняються і пережили різні космічні подорожі, які їх охолодили і створили виняткові металеві візерунки. Метеоритні циферблати все ж таки частіше зустрінеш в преміальному ціновому сегменті, але є приємні винятки - наприклад, той же Formex.
Але і це ще не все. Ви можете побачити циферблати з лаку, емалі та навіть порцеляни - це все про циферблати Seiko, які бренд створює, щоб продемонструвати японську майстерність, і при цьому робить це не за всі гроші світу.
Циферблат майже неможливий за відсутності стрілок – більшість аналогових годинників мають принаймні дві стрілки: довшу, яка позначає хвилини, і коротшу, яка позначає години. Третя, як правило, тонша - це секундна стрілка. Вона, до речі, дає вам зрозуміти, який саме у вас годинник - кварцовий чи механічний. У кварці секундна стрілка стрибає кожну секунду, в механіці вона рухається набагато плавніше. І чим вища частота напівколивань пружини балансу, тим плавніше рухається секундна стрілка.
Але стрілки можуть вказувати і на якісь інші функції - наприклад, індикатор запасу ходу, ретроградний вічний календар, індикацію дати на окремо винесеному віконці і так далі. Також майте на увазі, що стрілки годинників мають різноманітний дизайн і навіть свої власні назви. Серед суперпопулярних - стрілки dauphine, baton, мечі та стріли. Рідше зустрічаються кафедральні, стрілки в стилі Breguet, шприци чи стрілки Mercedez.
Ну і ще один важливий момент - стрілки, особливо спортивних чи дайверських годинників, зазвичай мають люмінесцентне покриття. У швейцарських брендах зазвичай це різні типи Super-LumiNova, в Seiko - свій люм LumiBrite. Але зустрічається, наприклад тритієва підсвітка. Тритій в колбах світиться постійно протягом років і його світіння не залежить від зовнішніх факторів на відміну від звичайних люмів, якими необхідна підзарядка від зовнішнього світла. Такий тип підсвітки - це характерна фішка Luminox та Ball. Проте скажу чесно - світить вона не аж занадто яскраво.
Окрім стрілок, люмінесцентне покриття наносять і на годинникові мітки - в темряві воно світиться синім або зеленим кольором.
Ну а власне мітки або індекси — це позначки, що вказують години на циферблаті аналогового годинника. Іноді вони мають форму цифр, арабських чи римських, але доволі часто вони мають форму простих геометричних фігур, таких як лінії або крапки. Деякі циферблати взагалі не мають індексів. Мітки чи цифри можуть бути накладеними, тобто, вони розміщені на циферблаті годинника як окремі об’єкти, або намальованими чи вигравіюваними.
Дуже важливий елемент, який захищає ваш циферблат - це скло. Хоча сапфірове скло нині є найбільш популярним матеріалом у годинниковій індустрії, його активне використання почалося відносно недавно. У минулому для захисту годинників застосовували зовсім інші матеріали. Найперші годинники взагалі не мали захисного скла, тобто циферблат і стрілки були відкритими. Для мінімального захисту та зменшення потрапляння пилу до механізму деякі годинники оснащувалися металевими кришками на шарнірах. Однак із появою кишенькових годинників потреба у використанні скла стала очевидною.
Ранні кишенькові годинники оснащувалися гірськими кристалами — таким собі різновидом кварцу. Кристали були стандартом для годинників аж до кінця XIX — початку XX століття, коли почали з’являтися нові синтетичні матеріали. Наприклад, плексиглас, який вперше розробили у 1928 році. Завдяки своїй гнучкості, прозорості, легкості та здатності приймати складні форми, плексиглас швидко здобув популярність і після Другої світової війни саме він став стандартом у годинниковій індустрії. Майже всі вінтажні годинники 1950–1970-х років оснащені акриловим склом.
Що стосується сапфірового скла, то, хоча його винахід датується 1880-ми роками, в годинники воно потрапило значно пізніше. Вважається, що вперше сапфірове скло використали Jaeger-LeCoultre в кінці 1920-х або на початку 1930-х років. Однак синтетичний сапфір залишався рідкісним матеріалом у годинниковій справі аж до початку 1970-х років.
Наразі ж найчастіше можна зустріти той самий плексиглас, мінеральне та сапфірове скло. Є ще, наприклад, хардлекс у Seiko, це фактично загартоване мінеральне скло з вищою стійкістю до подряпин, якщо порівнювати зі звичайним мінеральним склом.
Серед всіх типів скла першість все ж таки за сапфіром через стійкість до подряпин (сапфір один з найтвердіших матеріалів), прозорість і довговічність. Серед недоліків ціна і вартість відновлення у випадку, якщо ви все ж таки його розбили. Але ту потрібно постаратись.
Якщо в вашій колекції є дайверський годинник, то там точно є безель. Отже, безель годинника розташовується на верхній частині корпусу годинника та навколо краю скла. Він може бути фіксованим або обертатись, і мати різноманітні позначки. Наприклад в дайверському годиннику безель обертається в одну сторону і призначений для відстеження часу під водою.
Інший варіант - безель зворотного відліку. На таких безелях шкала на 60 хвилин або 12 годин надрукована проти годинникової стрілки й дозволяє виміряти час, що залишився до події, або до її початку, або після її початку. Такий безель зазвичай є двонаправленим і для занурення він не підходить. Такі типи безеля часто зустрічаються на пілотних або військових годинниках, в свій час їх використовували для проведення військових ударів – наприклад, зворотного відліку після запуску бомби.
Також можна зустріти фіксовані безелі з тахіметричною шкалою, логарифмічною, телеметричною, шкалою пульсу і обертові безелі з 24-годинною шкалою для годинників з функціоналом GMT.
Окрім класичного відліку часу, в вашому годиннику можуть бути й інші функції. Наприклад, найпростіше і найпоширеніше - це дата. Зазвичай вона знаходиться в маленькому віконці, але іноді зустрічається й окремий індикатор. Також на циферблаті можна побачити день тижня, рідше календар з місяцями, індикатор запасу ходу, що демонструє скільки часу залишилось до зупинки вашого годинника (зазвичай це характерно для механіки, проте буває і в годинниках на сонячній батарейці).
Досить розповсюдженим ускладненням є хронограф. По факту це аналоговий годинник з функцією секундоміра. Спеціальну секундну стрілку можна запускати, зупиняти та скидати за допомогою кнопок на корпусі. У вас може бути різна кількість окремих додаткових циферблатів для вимірювання додаткових хвилин і годин. Складні хронографи, наприклад, flyback, можуть фіксувати час кількох подій одночасно.
Якщо брати до уваги електронні годинники з цифровим дисплеєм, тут може бути набагато більше функцій - таймери, будильники, термометри, альтиметри, барометри, крокоміри і так далі.
Ми пробіглись з вами скажімо так, оболонкою годинника - не менш важливою, до речі, бо саме естетичне задоволення виходить на перший план. Чому? Ну, мабуть, тому, що годинник вже не є тим інструментом, яким він був 50-60 років тому.
Однак функціонування годинника забезпечує саме механізм, тому це супер важлива частина вашого аксесуара. Механізм часто називають калібром - на офіційних сайтах брендів ви можете зустріти опис у форматі механічний чи кварцовий калібр і далі якась абревіатура чи набір цифр. Вони по факту і визначають, який саме калібр використовується в цьому годиннику. Майте на увазі, що абсолютно різні бренди можуть використовувати однакові механізми - в годинниковому світі є декілька найбільших гравців, наприклад, ETA, Sellita, Miyota, з якими співпрацює багато годинникових компаній. Цьому є доволі зрозуміле економічне обгрунтування - розробка та випуск своїх власних калібрів це дуже дорога справа, а коли ви невеликий, молодий бренд, що не входить до складу величезного концерну, задача зробити механізм просто нездійсненна. Тому не поспішайте хейтити бренди, що використовують сторонні механізми.
Окей, повертаємось до механізмів. Існує два основних типи - механічні та кварцові. У механічних калібрах механізм приводиться в дію за допомогою пружини, яка може заводитися вручну (тобто суто за допомогою заводної головки - про такі годинники кажуть з ручним заводом). Або автоматично за допомогою ротору автопідзаводу від рухів вашої руки. Ротор — це збалансована вага, яка безперервно накручує пружину годинника за допомогою руху зап’ястка користувача. Вони часто виготовляються з щільних або важких матеріалів, щоб надати їм більшої інерції.
Кварцові годинники використовують електронний генератор, який регулюється кварцовим кристалом і живляться від батарейок. Окрім звичайного кварцу, є кварцові калібри на сонячній батарейці - на арені сонячної енергії дуже сильні позиції займає Citizen, хоча сонячні калібри є і в Seiko, Casio та деяких швейцарських брендах (але це скоріш виключення).
Існують інші типи годинникових механізмів, які не підходять під ці дві категорії, наприклад технологія Spring Drive, яку використовує Seiko. Точність Spring Drive - 1 секунда на день. А секундна стрілка рухається настільки плавно, що здається, що ви майже можете відчути плин часу. Насправді його секрет в трисинхронному регуляторі, який дозволяє контролювати швидкість, з якою розкручується пружина.
Насправді тема годинникових механізмів настільки велика, що потребує окремого випуску, а ми з вами сьогодні розбираємось з базою, тому пропоную перейти до завершальної частини - це типи кріплення. Тут нічого складного - ваш годинник може кріпитись до зап’ястя за допомогою ремінця або ж браслета. Ремінець може бути зроблений зі шкіри - телячої, крокодилячої, штучної шкіри (вона ж екошкіра), або каучуку, нейлону чи силікону. Це найбільш розповсюджені матеріали ремінців - шкіряні зазвичай зустрічаються в більш класичних чи дресових годинниках, силікон, каучук, нейлон в більш спортивних.
Браслети зазвичай складаються з окремих ланок - вони можуть мати різну форму - і зроблені зі сталі, титану, кераміки, короче кажучи, чогось твердого. Браслети можна побачити в годинниках різної стилістики і особисто для мене це найбільш практичний тип кріплення.
Обов’язковий елемент будь-якого типа кріплення - це застібка. В ремінці це зазвичай застібка у вигляді пряжки або розкладний метелик, який дозволяє досить зручно налаштувати необхідну довжину ремінця. Браслети також можуть мати застібки-метелики, окрім цього можна побачити застібки з кнопками на бічній частині і додатковими фіксаторами. В браслетах міланського плетіння, що нагадують кольчугу, застібка зазвичай пересувна, що дозволяє підлаштувати розмір під руку не знімаючи ланки, як в класичному браслеті.
Ну а тепер до підсумків. Дуже сподіваюсь, що такий невеличкий гайд трошки спростить задачу занурення у світ годинників та роз’яснить якісь базові речі. Я можу судити по собі - якщо я вперше стикаюсь з якимось питанням, в хід одразу іде гугл чи Ютуб. Але насправді не завжди аж так легко знайти якісну статтю чи відео для початківця. Тому, якщо вам зайшов сьогоднішній випуск - а я дуже на це сподіваюсь - не забудьте залишити вподобайку. А якщо я забула згадати щось важливе, напишіть в коментарях - можливо зробимо окремий випуск.
Дякую, що додивились до кінця - і до зустрічі незабаром!
Фанат годинників та автор блогу Юля
