НОВЕ ВІДЕО НА ЮТУБ-КАНАЛІ: SEIKO PROSPEX SPEEDTIMER

Всім привіт - з вами знову Юля на Ютуб-каналі THEWATCH! На момент зйомки цього випуску бачу 15500 підписників - вітаю всіх новоприбувших годинникових фанатів та нагадую підписатись всім, хто ще цього не зробив. Зростаючі цифри дуже сильно підтримують та мотивують робити для вас гарний контент.

Знаєте, досить дивно переглядати випуски, які були зроблені до 24 лютого 2022 року. Це прям якесь інше життя було. От, наприклад, в грудні 2021 року ми вирішили експериментувати з форматом типу подкаста і записали з нашим Олексієм відео про тренди 2021 року. Я там із сівшим голосом після застуди, пам’ятаю дуже переживала, щоб вийшло непогано. Ото я не знала, про що насправді потрібно було переживати.

До чого я все це? В січні 2022 був випуск, де наш Олексій, який наразі перебуває в лавах ЗСУ, розповідає про тодішню новинку в асортименті Seiko - серію годинників Prospex Prospex Speedtimer на сонячній батарейці.

З того часу ця серія суттєво поповнилась не тільки новими кольорами, а й новими корпусами й модифікаціями. Тому я подумала, що непогано б розібрати, що там зараз є такого цікавого. Щобільше, мої колеги останнім часом якось її дуже зацінили - в 4 хлопців є ті чи інші моделі Speedtimer. Які саме ми показували в нашому профілі в Інстаграм, тож рекомендую підписатись і туди - саме там до речі і проходять розіграші годинників наших зборів для ЗСУ та й взагалі оперативні анонси новинок.

Перш ніж перейти до конкретних серій, як завжди дам вам невеличкий екскурс в історію Speedtimer.

Багато хто в цілому справедливо вважає, що найсуттєвіший внесок Seiko зробили саме на ниві дайверських годинників (про кварцову революцію це окрема історія, але її чогось часто забувають на користь дайверів). Можливо тому, що вони дійсно круті, різноманітні і яскраві. Так от насправді історія, пов’язана зі Speedtimer, не менш важлива та цікава. І знов ж таки, ставить під питання деякі досягнення швейцарської годинникової індустрії.

Окрім кварцової революції, кінець 1960-их в годинниковій індустрії відмітився перегонами механічних хронографів. Саме з автоматичним заводом, що важливо.

Основною проблемою для всіх годинникарів було те, що увімкнений механізм хронографа споживає набагато більше енергії, ніж у звичайному режимі відображення часу. І, відповідно, механізм хронографа з автопідзаводом має бути набагато продуктивнішим. Окрім продуктивності, потрібно було ще й забезпечити компактне розміщення всіх деталей в рамках стандартного корпусу годинника, не збільшуючи його розмір - і це був серйозний челендж для інженерів. 

Першими розробку механічного хронографа з автопідзаводом почали Zenith - компанія запустила проект у 1962 році і планувала випустити готовий годинник вже 1965 року, якраз до 100-річчя існування Zenith. Зробити його вийшло, але із запізненням на 4 роки. Паралельно розробкою механічного хронографа з автопідзаводом займався консорціум Heuer-Leonidas, Breitling, Buren-Hamilton та Dubois Dépraz та Seiko - єдиний не швейцарський бренд в цій історії.

Я не буду переказувати всю історію перегонів, але скажу так - в цій історії є дуже багато нюансів щодо першості. Багато хто вважає першим механічним хронографом Zenith El Primero. 10 січня 1969 року Zenith представили перші прототипи, які по суті були зразками майбутнього годинника. Консорціум Heuer-Leonidas, Breitling, Buren-Hamilton та Dubois Dépraz представив свої прототипи 3 березня 1969 року, а вже у квітні на виставці в Базелі презентували пристойну кількість зразків – набагато більше, ніж показав Zenith. 

Але справа в тому, що вже в середині травня 1969 Seiko випустили в продаж механічний хронограф "Speed Timer" 6139. Тобто не прототип, а повноцінну модель, яку вже можна було придбати в магазині. Причому деякі серійні номери 6139 говорять про те, що годинник був зроблений у березні або навіть лютому 1969 року. Учасники групи Heuer/ Breitling/Hamilton розпочали повноцінний випуск механічних хронографів з автопідзаводом у червні-липні 1969 року, а Zenith випустили у продаж El Primero лише у жовтні 1969 року.

Від вакханалії першості повернемось до історичного Speedtimer. Та модель була оснащена механізмом 6139, яку інженери Seiko розробляли протягом двох років. Калібр мав центральний ротор та Magic Lever або «Чарівний важіль». Magic Lever, розроблений в 1959 році, значно збільшував потужність та швидкість обертання пружини, завдяки коливанням ротору маси в обох напрямках, за годинниковою стрілкою та проти неї. Той Speedtimer мав запас ходу 36 годин з увімкненим хронографом.

Серед відомих моделей Speed Timer є «Pogues», яка отримала прізвисько завдяки полковнику Вільяму Погу. Він був астронавтом NASA та мав запустити місію Skylab 4 у 1973 році. Погу потребував хронографа для підготовки до місії, і NASA не встигла забезпечити його сертифікованим годинником Omega до моменту запуску. Тож 13 червня 1972 року Вільям Пог купив свій Seiko за 71 долар та використовував його для вимірювання часу згоряння двигуна під час тренувань. Коли в листопаді 1973 року настав час запускати Skylab 4, Пог потайки поклав Seiko в кишеню свого льотного костюма, при цьому носячи на зап’ясті сертифікований NASA Speedmaster і взяв його в космос. Так Seiko 6139-6002 провів 84 дні, подорожуючи близько 34 мільйонів миль навколо Землі, і став першим автоматичним хронографом у космосі. 

Seiko випустить ще декілька калібрів з автоматичним хронографом, перш ніж повністю припинить їхнє виробництво у 1977 році. В деяких статтях навіть пишуть, що на фабриках Seiko мали утилізувати верстати та інше обладнання, на якому виробляли механічні хронографи. Але ніби годинникові майстри цього не допустили.

І правильно, бо в кінці 1990-их Seiko розконсервує цю історію спочатку в рамках серії Credor, потім в складі колекції Antanta, ну а далі - в рамках колекції Prospex.

Ще один важливий момент - хоча розробка калібру 6139 почалась в 1967 році, база закладалась раніше, ще в 1964 році з випуску першого в Японії наручного годинника з хронографом, оснащеного калібром 5179 з ручним заводом. Його обриси ми також бачимо в колекції Style 60’s, але то вже трошки інша історія.

Ну а тепер давайте повертатись у сучасність і дивитись, що нам пропонує серія Speedtimer зараз. Отже, на разі в асортименті є кварцові хронографи на сонячній батарейці в трьох корпусах та механічні хронографи в двох корпусах. 

Почнемо з серії, яка з’явилась першою в асортименті Speedtimer в корпусі діаметром 39,5 мм. У відео покажемо всі варіації, які є в наявності на момент зйомки випуску, але акцент зробимо все ж таки на новинках - - SSC933P1, SSC819P1, SSC817P1,  SSC937P1, SSC815P1 та SSC813P1.

Отже, перед нами кварцовий хронограф на сонячній батарейці діаметром 39,5 мм і товщиною всього 13,3 мм, від вушка до вушка тут 45,5 мм - класний універсальний розмір під різні зап’ястя. Точно можу сказати, що мої колеги його зацінили.

Обробка на доволі таки високому рівні - кругле сатинування на верхній частині виступів і гладке полірування збоку корпусу. Сталевий браслет з 3 дещо закруглених ланок шириною 20 мм має сатинування, і це класне рішення з точки зору появи майбутніх подряпин, які неминучі. Браслет дещо звужується до застібки, яка тут є литою, і це також приємний нюанс, якого позбавлені, наприклад, звичайні моделі дайверських Сумо чи Черепахи.

Залежно від моделі маємо різні варіанти оздоблення - перші годинники випуску з білим, синім, чорним та гірчичним циферблатом мають текстуру з піскоструминною обробкою. А от серед останніх моделей, наприклад із зеленим циферблатом, ми бачимо “сонячне проміння”, а лімітована блакитна модель має матову текстуру.

Лімітка до речі, натхненна класичними та ретро-автомобілями - помаранчеві акценти на індексах нагадують спідометри, а додатковий коричневий ремінець - класичні тони дверних манжет або ременів. Ліміт моделі 3000 екземплярів.

На циферблаті є 3 лічильники в положенні 3, 6 і 9 годин - на 3 години розташовано 24-годинний індикатор, додатковий циферблат на 9 годинах показує поточні секунди, а регістр на 6 годин призначений для подвійної функції: секундомір на 60 хвилин та індикатор запасу ходу.

Індикатор запасу ходу є натяком перегони - маркери «F» та «E» є символами, які зазвичай зустрічаються на датчиках рівня палива в авто. На ранті маємо тахиметричну шкалу чорного кольору з різними варіаціями кольорів для цифрової індикації.

Циферблат сховано під вигнутим сапфіровим склом з антивідблисковим покриттям. Всередині встановлено калібр V192 на сонячній енергії із запасом ходу близько 6 місяців при повній зарядці. Водозахист моделей складає 100 метрів.

Для тих, кому перша версія Speedtimer може видатись маленькою, Seiko трохи згодом випустили більшеньку, яка має прізвисько Go Large SSC923P1, SSC935P1, SSC915P1, SSC913P1, SSC911P1.

Діаметр цієї варіації складає 41,4 мм, від вушка до вушка 45,9 мм, а товщина — 13 мм. Відносно короткі вушка в поєднанні з їх вигнутим профілем робить цей годинник доволі зручним на зап’ясті, але все ж більшого розміру.

Годинники також зроблено з нержавіючої сталі з поєднанням сатинованої та полірованої обробки. Кнопки хронографа разом із заводною головкою також відполіровані. Під час натискання вони працюють плавно, активуючи запуск, зупинку та скидання функцій хронографа.

Конфігурація циферблата має класичне компонування tri-compax —  циферблат плюс відповідні допоміжні регістри з обробкою в стилі сонячних променів. Тут до речі індекси мають дещо іншу форму - вони не такі вигнуті і нагадують брусочки, причому мітки на 3, 6 і 9 скорочені для розміщення додаткових циферблатів хронографа. Як і в попередніх моделях, стрілки й мітки мають люмінесцентне покриття. 

Для цих моделей Seiko використала схему оригінальних вінтажних моделей, із секундною стрілкою на 6, 60-хвилинним лічильником на 9 та 24-годинним індикатором на 3. Колесо дати розташоване на 4.30, шкала тахіметра, вигравіювана на безелі, також є, дещо ширша, ніж в попередній версії.

Циферблат також сховано під куполоподібним сапфіровим склом з антивідблисковим покриттям. Водозахист годинника аналогічний і складає 100 м.

Всередині встановлено такий самий калібр V192 на сонячній батарейці, який має індикатор низького заряду батареї, де секундна стрілка перестрибує кожні 2 секунди, вказуючи, що настав час зарядити годинник. 

Сатинований браслет із литою складною застібкою дещо ширший і має відстань 21 мм між вушками.

Наступна варіація кварцового хронографа Speedtimer має кардинально інший вигляд, та й механізм тут також інший. В асортименті є SFJ007P1, SFJ005P1, SFJ001P1.

Seiko представили ці моделі напередодні чемпіонату із Всесвітньої легкої атлетики 2023 року в Будапешті, де вони були офіційним хронометристом цієї події. Там до речі, наша Ярослава Магучіх взяла планку на висоті 2,01 метра і стала чемпіонкою світу.

Габарити моделей наступні: діаметр складає 42 мм, відстань від вушка до вушка 48,2 мм і товщина всього 12,9 мм. У верхній частині дещо закруглених вушок є сатинування, на боках корпусу маємо полірування. Циферблат сховано під вигнутим сапфіровим склом з антивіблисковим покриттям.

Роботу годинника забезпечує калібр 8A50, який вимірює час з кроком в 1/100 секунди. Лічильник хронографа до 1/100 секунди розташовано на 2 годині, лічильник секунди маємо на 12 годині, регістр 1/10 секунди - на 10 годині. Допоміжний циферблат часу доби, що відображає години та хвилини, знаходиться у положенні 6 годин, щоб чітко відрізняти час доби від функцій хронографа. 

Коли ви користуєтесь функцією секундоміра, додатковий циферблат часу дня стає 60-хвилинним лічильником, а годинникова стрілка залишається прихованою під хвилинною стрілкою. 

На корпусі є три кнопки у формі цвяха, розташовані на 2, 7 і 10 годині - вони активують і зупиняють функції хронографа. За допомогою заводної головки на 4 годині регулюється стандартний час.

Запас ходу 8A50 після повної зарядки складає приблизно 6 місяців. Коли рівень заряду знижується, стрілки секундоміра вказують на положення 6 годин. Якщо після цього заряд повністю вичерпується, всі стрілки переміщаються в положення 12 годин і годинник зупиняється аж поки ви не підживите його сонячний або штучним світлом.

Водозахист як і в попередніх моделях 100 метрів. Переважно сатинований 3-ланковий браслет шириною 20 мм має складну литу застібку.

В нашому огляді є одна регулярна модель SFJ001P1 з класичною чорно-білою пандою та дві лімітки. Повністю чорна SFJ007P1 з текстурою на циферблаті, що нагадує бігову доріжку, присвячена чемпіонату Всесвітньої легкої атлетики в Будапешті. Зовнішнє кільце кожного допоміжного циферблата золотистого кольору є посиланням на медаль за перше місце. 

Друга SFJ005P1 з сірим циферблатом та червоно-помаранчевими стрілками відзначає 40 річницю першого аналогового кварцового хронографа, представленого в 1983 році. Хоча саме кольори циферблата та стрілок віддають шану першому в світі аналоговому хронографу, що показував час з кроком 1/100 секунди, представлений Seiko пізніше, в 1992 році.

Вишенькою на торті цього огляду буде новий механічний хронограф, який Seiko представили в грудні 2023 року.

Новинки SRQ047J1 та SRQ049J1 мають зовсім інший вигляд, ніж попередні регулярні версії механічних хронографів Speedtimer, і калібр тут також інший. 

В 2019 році Seiko випускала схожу лімітовану модель SRQ029, але тоді просто в рамках колекції Prospex, тому ще серії Speedtimer на той момент ще не існувало.

Новинки успадкували багато елементів дизайну Speedtimer, представленого у 1972 році. Плавний дизайн корпусу, багаторядний браслет і добре читабельний циферблат у стилі панди з помаранчевою секундною стрілкою хронографа – усе це елементи дизайну, успадковані від моделі 1972 року.

Як на мене, в цих моделях Seiko працювали над тим, щоб майстерно поєднати сучасний вигляд з вінтажним вайбом. Форма корпусу була перероблена так, щоб зробити годинники візуально компактнішими. Кнопки хронографа також оновили й зробили коротші ніжки, щоб підвищити зручність керування і знову ж таки зменшити загальний розмір годинника.

При цьому реальний діаметр складає 42 мм, а товщина 14,6 мм – це менше, ніж попередні версії хронографів, які мали габарити 42,5 мм при товщині 15,1 мм. На жаль, до зйомки ми їх встигли продати, тому додамо замість відео просто фото цієї варіації.

Оновлена форма корпусу, що трохи нагадує шолом, є посиланням на моделі 1970-х років з референсом 6138 -  там була ціла серія варіантів, в тому числі й Bulhead, але новинки найбільше схожі на 6138-8000 або 6138-8020.

Під опуклим сапфіровим склом бачимо два варіанти циферблата - класична Панда з чорними регістрами на білому тлі та лімітована реверсивна зі світлими регістрами на темному фоні. 

Хронограф має трикомпактне розташування, де на 3 годині маємо секундний індикатор поточного часу, на 6 годинний регістр хронографа, на 9 - хвилинний лічильник хронографа. Дата тепер розташована в круглому вікні у положенні між 4 та 5 годиною. 

Секундна стрілка хронографа дещо вигнута донизу до циферблата, щоб кінчик  був якомога ближче до позначок циферблата та простягався прямо до контрастної шкали тахіметра на краю циферблата. Кінчики стрілок мають помаранчеві акценти, годинна та хвилинна стрілки, а також витягнуті мітки мають люмінесцентне покриття Люмібрайт.

Всередині встановлено механічний калібр 8R48 з вертикальною муфтою та колонним колесом. Спусковий механізм, створений з використанням технології MEMS, забезпечує плавне ввімкнення функції та точний запуск секундної стрілки. Він працює на частоті 4 Гц та забезпечує запас ходу 45 годин.

Раптом вам не знайоме поняття MEMS - воно розшифровується як мікроелектромеханічні системи і є технологією, що дозволяє створювати деталі з більш високою точністю, ніж це можливо за допомогою традиційного машинного різання. Ну і як наслідок ви отримуєте більш точну й узгоджену роботу всього механічного калібру і точніший годинник на виході.

Мені особисто тут дуже сподобався дещо вінтажний браслет в стилі 1970-их з вузькими ланками, які дозволяють максимально точно підібрати розмір під ваше зап’ястя. Тим паче, що лита складна застібка не передбачає мікрорегулювання. Браслет доволі гнучкий і комфортний і також має додаткове безбарвне покриття Diashield, що підвищує стійкість до подряпин.

Лімітована модель з темним циферблатом присвячена 100-річчю Seiko і має обмежений тираж 1000 штук. В комплекті також є додатковий шкіряний ремінець зі складною застібкою. Друга модель регулярна, тож її можна придбати в будь-який час.

Ну що ж, можна видихати та переходити до підсумків. Ще пару років тому, на старті запуску Speedtimer, я б сказала, що ця серія доволі специфічна та дещо програє численним дайверським моделям Prospex, які дивують і різноманітністю, і виконанням. Але насправді зараз, поспілкувавшись зі своїми колегами, які мають в колекції як сонячну батарею, так і механічний калібр, маю сказати, що в серії Speedtimer є своя й досить сильна привабливість. Ергономіка, виконання деталей, універсальність - все це присутнє.

Серед фаворитів команди THEWATCH - новий механічний хронограф та перша ітерація Солар в корпусі 39,5 мм. Особисто мені найбільше подобається саме менший Солар - як на мене, тут ідеальне поєднання ціни та якості.

А що скажете ви? Ви більше фанати трьохстрілочників чи хронографи вам також подобаються? Пишіть свої думки на цю тему, а я буду готувати новенький випуск!

Фанат годинників та автор блогу Юля