Всім привіт - з вами Юля на Ютуб-каналі THEWATCH! Сьогодні пропоную розглянути годинники Hamilton. Що, думаєте знову філди чи авіатори? Ну і не вгадали - будемо роздивлятись годинники American Classic Boulton.
Що таке взагалі American Classic у Hamilton? Слоган колекції українською звучить так: “American Classic: фірмовий стиль, якість Hamilton”.
Обожнюю ці маркетингові штучки, влучні фразочки та й таке інше. Але що за цим криється насправді?
Фактично тут Hamilton зібрав свої канонічні силуети з абсолютно різних епох. Наприклад колекція Ardmore існує аж з 1937 року. Пузатики PanEurop - це посилання на годинники 1970-их. Механічний хронограф Intra-Matic - це данина годиннику 1968 року Hamilton Chrono-Matic, який брав участь в славнозвісних перегонах механічних хронографів. Ба навіть, тут є кишеньковий годинник RAILROAD, який натякає на минуле Хамільтона, пов’язане з хронометрією залізниці. Абсолютно інша стилістика у PSR, який є сучасним виконанням першого годинника з цифровим відображенням часу 1970 року. Проте все одно він є частиною колекції American Classic.
Якщо Хамільтон швейцарський бренд, до чого тут American Classic? І чого вони зібрали під однією парасолькою так багато різних, але при цьому дуже важливих годинників? Насправді, до 1974 року Хамільтон повністю і абсолютно був американським брендом. Заснованим на хвилинку в Ланкастері ще в 1892 році! 1892 - це як раз за рік до економічної депресії, яка тривала з 1893 по 1897 рік - в процесі обвалились акції залізничних компаній, що спровокувало розорення банків. Але виходить у Хамільтон справи йшли нормально, коли вже вони продовжили своє існування і досить успішно, як ми знаємо це зараз. 
А от тепер дивіться - всі серії, що я перелічила в рамках колекції American Classic, Hamilton створив будучи американським брендом. І не забувайте ще про філди, якими Хамільтон оснащував не тільки американську армію, справжні голівудські годинники Вентура та багато чого іншого. Всі ці речі створювались американським Хамільтоном, а не швейцарським. Тому American Classic - це яскрава репрезентація тієї самої американської спадщини, що виходить і досі важлива для бренда.
Окей, з класикою розібрались. А що з Boulton?
Ви знаєте, років два тому мені б ці годинники здались не просто не сучасними, а старомодними та такими, що я ніколи в житті не надягну, навіть якщо мені заплатять. АЛЕ. Рочки ідуть та смаки змінюються, саме тому я і обрала Бултон для цього огляду.
Зізнаюсь вам абсолютно чесно - до минулого тижня, коли я писала сценарій до цього випуску, я майже нічого не знала про Бултон і, на перший погляд мені здавалось, що це якась псевдовінтажна класика, створена в угоду певним трендам. АЛЕ. Я тотально помилилась. 
Деякі історики Hamilton, наприклад Дон Сауер, припускають, що Hamilton продала більше моделей Boulton, ніж будь-яких інших наручних годинників компанії. Дон Сауер не просто пересічна людина - це автор книжки Time for America: Hamilton Watch History. Яка описує період з 1892 по 1992 рік.
Hamilton почав виготовляти Boulton у 1940 році - але виробництво тривало недовго, бо в грудні 1941 США вступили в Другу Світову війну. А Хамільтон припинив виробництво цивільних годинників на користь військових.
Проте популярність Бултона спонукала Hamilton перевидати оригінальний дизайн у 1946 році відразу після закінчення війни, і це видання продавалося до 1951 року. Далі відбулась деяка еволюція дизайну і Hamilton продовжив продавати його до 1954 року.
Оригінальний випуск дещо відрізнявся від післявоєнного. Наприклад, стрілки перших Boulton мали стиль «альфа» - основа кругла, а клинок тонкий і мав форму меча. Також в першій ітерації Boulton Гамільтон використовував 18-каратне золото для стрілок та рельєфних цифр. Циферблат до речі мав сріблясто-устричний колір, також відомий як покриття Батлера. Фактично це сатинування на сріблі, отримане шляхом спочатку полірування, а потім матування. Його задача - імітувати вигляд старого срібла. 
Пізніші версії, наприклад Hamilton Boulton B, мали стрілки в стилі “дофін”. Hamilton повернувся до стрілок в стилі альфа, коли випустив Boulton II у 1960 році.
Швейцарське товариство годинникової промисловості SSIH придбало Hamilton у 1971 році. Тож у 1980-х роках Boulton випустили вже з механізмом ETA з ручним заводом, пізніше з’явились і кварцові моделі.
Лукавити не буду - цього року Хамільтон Бултон зібрав непогані такі вершки з того факту, що годинник опинився на руці у Гаррісона Форда в останньому фільмі “Індіана Джонс та реліквія долі”. Попри те, що пану Форду стукнуло 81, він досить бадьоро мандрує не тільки континентами, але й часом, не знімаючи свій Бултон.
На жаль, саме ця модель поки в Україну не приїжджала - це зовсім трошечки сумно, бо вона як раз точно відтворює оригінальний Бултон 1940-их. Проте нічого страшного - подивимось те, шо є.
Отже. Для огляду вирішили взяти чоловічу версію та дві жіночі. Почну мабуть з жіночих, бо вони такі яскраво-весняні, що навіть трохи підіймають настрій своєю грайливістю. 
В огляді будуть дві жіночі моделі - вони абсолютно ідентичні з точки зору габаритів, різниця тільки в смачних комбінаціях кольорів. Чому саме смачних? Тому що саме ця серія натхненна яскравими макарунчиками.
Її презентували в кінці листопада - серед кольорових рішень є м’ятно-блакитний, ванільно-бежевий, білий з жовтим та білий з зеленим. Кожні метчаться з відповідним ремінцем. Саме до нас поки доїхали сонячні жовті H13321812 та ванільний беж H13321821.
Що мені одразу подобається це те, що корпус фактично не зазнав суттєвих змін і залишився вірним оригіналу. Так не завжди буває - дуже часто сучасні видання оновлюють і це цілком нормально. Проте іноді такі зміни зтирають сутність оригінальної моделі. У випадку з Бултон це не відбулось.
Корпус має форму тонно з певними відсилками до епохи ар-деко, яку було перервано Другої світовою війною - в принципі так само як і виробництво оригінальних Бултонів.
Ар-деко - це скорочення від французького словосполучення arts décoratifs, яке перекладається як декоративне мистецтво. Доволі узагальнене поняття, як на мене. Якщо трохи покопатись, дізнаємось, що ар-деко поєднує в собі елегантність та розкіш, симетрію та мінімалізм, сучасні матеріали та функціональний дизайн. Це не авангард і не екстравагантність - і я так подумала, що можливо саме годинники в стилі ар-деко можуть бути базою для наразі розпіареного стилю Old money. Але ми сьогодні не про це.
Дехто вважає, що саме ар-деко найбільш суттєво вплинув на стилістику наручних годинників і саме в той період з’явилось багато культових екземплярів. Наприклад, мій улюблений Jaeger Le-Coulter Reverso. Або Longines Dolcevita Ще доволі крута модель Vacheron Constantin Historiques 1921 American.
Ну і тепер виходить Hamilton Boulton. Отже, форма корпуса доволі достовірно повторює оригінал з його м’якими виступами та прямокутною конструкцією. Габарити складають 23,5 мм в ширину і 27,4 мм в довжину, а розмір від вушка до вушка становить 37 мм. Висота 8,64 мм разом з куполоподібним сапфіровим склом в принципі оптимальна, що забезпечує зручність практично на будь-якому зап’ясті. Сам по собі сталевий корпус яскраво полірований - справжнє полотнище для майбутніх подряпинок. Але що робити, це нормальна історія для багатьох годинників.
Під сапфіровим склом маємо циферблат, відмінний від оригіналу - він має не арабські, а витягнуті римські цифри, вздовж яких розташовано хвилинну розмітку в стилі залізниці, яка нагадує нам про походження Хамільтон, який оснащав годинниками американський залізничний ринок. Родзинка обох моделей - це кольори цих цифр. Бежевий Бултон, що особисто мені нагадує зефірку, має бузковий відтінок римських цифр, жовтий має логічно жовті цифри з чорним тонким кантом. Обидві моделі кварцові. 
В нижній частині трошки втоплений секундний циферблат. І майже забули зауважити - тут збереглися оригінальні стрілки Альфа сріблястого кольору.
Завершують цей вінтажний образ відповідні ремінці з телячої шкіри шириною 14 мм бежевого кольору або яскравого жовтого. До зап’ястя кріпляться полірованою пряжкою, з брендуванням Хамільтон. Водозахист складає 50 метрів.
Щоб трохи врівноважити випуск, я додала і чоловічу версію. З точки зору технічних характеристик вона абсолютно ідентична жіночим, але виконана в інших розмірах. Тут габарити складають 27,3 мм в ширину і 31,1 мм в довжину. Товщина чомусь трохи менша і складає 8,21 мм. Як і жіноча, чоловіча версія Бултон має доволі велику ніби дворівневу заводну головку, якою зручно керувати годинником. 
Ті деталі, які роблять жіночі моделі яскравими та грайливими тут стримані та класичні - прості чорні римські цифри, стрілки такі самі, але воронені сині, ремінець синій і не гладкий, а з тисненням під крокодила. Ширина ремінця відповідно також більша і складає 16 мм. Це також кварцова модель.
Хоча насправді в рамках серії Boulton є і механічні моделі - вони трьохстрілочні і виконані в умовно чоловічому розмірі. Наразі в Україні їх немає. 
Ну що, а тепер до підсумків. Ви знаєте, мої погляди щодо класики останнім часом дуже змінились. Вона не здається мені ані нудною, ані старомодною. Вона просто поза рамками часу. Якось я вже згадувала у відео, що фактично це найстаріша категорія в рамках наручних годинників, яка не занепадає попри популярність різних тул вотч та навіть прости господи смарт годинників. Які насправді зовсім не годинники, а гаджети.
Класика як на мене переживе нас всіх, а от зараз думаю переживає новий виток популярності. Тому. Через всі ці аргументи, які є безумовно моїми суб’єктивними переконаннями, мені сподобались ці Hamilton Boulton. І попри те, що це класика-класика, Хамільтон так влучно розбавив її барвами яскравих кольорів, що мені і нема до чого причепитись.
Ну а тепер питання - а вам є до чого причепитись? Пишіть в коментарях, а я відправляюсь готувати новенький випуск.
Фанат годинників та автор блогу Юля